Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовкувати

Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. К. Бай. 39. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений. Г. Барв. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВКУВАТИ"
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Надближа́тися, -жаюся, -єшся, сов. в. надбли́зитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться, приблизиться.
Недбайлиця, -ці, об. и недба́йличок, -чка, ж. Нерадивецъ, беззаботный человѣкъ. Наші парубки недбайлиці. Рк. Макс. Оддав мене мій батенько за п'яницю, за недбайличка. Чуб. V. 591.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Котл. Н. П. 352. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... Сим. 231. От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. Харьк. у. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Приломитися, -млюся, -мишся, гл. Приноровиться, примѣниться, набить руку. Мнж. 190.
Слічка, -ки, ж. = стьожка. Вх. Зн. 64.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.