Блекота, -ти, ж. Раст. а) Conium maculatum. б) = блекот.
Брехунівка, -ки, ж. Имя вымышленной деревни, въ которой будто бы живуть одни вруны. Поэтому: А ви часом не з Брехунівки? — значитъ: а вы не лжете?
Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Ворожбитенко, -ка, м. Сынъ колдуна.
Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Дося́яти, -ся́ю, -єш, гл. Окончить сіять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люде да, догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.
