Ґаздівни́й, -а́, -е́. Хозяйственный.
Дощови́тий, -а, -е. = дощуватий. Цей місяць увесь дощовитий.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей.
Помізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки.
Посвітити, -чу́, -тиш, гл. 1) Посвѣтить. Посвіти пам. тілом посвітити. Обнажить тѣло. Треба комусь спиною посвітити — кого-то будуть сѣчъ. волосом посвітити. О замужней женщинѣ: побыть безъ головного убора. 2) Зажечь (свѣчи, лампы). Свічі посвітила. 3) Освѣтить. Ой брат сестру проводив, а місяць дорогу посвітив.
Сивуля, -лі, ж.
1) Порода грибовъ.
2) Названіе коровы.
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. учинити во́лю. Cм. воля.
2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо.
3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй.
