Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віщувати

Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩУВАТИ"
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Го́пка, -ки, ж. Шутливо: ребенокъ. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дани́на, -ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Жабі́йка, -ки, ж. Порода грибовъ. Вх. Уг. 237.
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Полицейник, -ка, м. = полиціян. Гол. Од. 14.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування. Грин. І. 195.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.