Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вода

Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Мет. 14. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Мет. 65. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Мил. 43. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. Мет. 65. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. Н. п. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. МВ. І. 26. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. МВ. І. 21. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Драг. 7. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДА"
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. І. 43.ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
За́вертка, -ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. К. С. 1889. XII. 597. Cм. завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею половиною внутрь отворяющуюся дверь; вращая стержень, а съ нимъ и пластинку, можно отпирать и запирать дверь. Чуб. VII. 383. Христя кинулась до надвірніх дверей... зачинила й закрутила заверткою. Мир. ХРВ. 216.
Затопля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, утонуть. А змія тоді в море, — так і затопилась. Рудч. Ск. II. 97.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный. Черном.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах. Г. Барв. 150.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться. Левиц. Пов. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.