Да́як нар. Какъ нибудь.
Жура́т, -та, м. Судья.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Між рідними розладдя пішло.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ.
