Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Виглядіти, -жу, -диш, гл.
1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі.
2) Воспитать, виняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю.
Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. 3) Раст. Pinus pumilio.
Завдру́ге нар. = вдруге. А він його завдруге як заціде у вухо!
Заслу́жчина, -ни, ж. = заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя?
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха?
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Опиус, -са, м. Пьяница. Але почкай но! то такі опиуси, що все попропивають.
Поникати I, -ка́ю, -єш, гл. Послоняться, побродить туда и сюда. Поникав-поникав по двору і пішов собі.
