Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогнище

Вогнище, -ща, с. = огнище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНИЩЕ"
Ариш II, -ша, м. Дышло воловье въ арбѣ. Екат. Мнж. 175. См. араші.
Ґале́ра, -ри, ж. 1) = Галера. 2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Черк. у. Cм. Галяра, ґаляра.
Ле́літ, -лета, м. Птица изъ породы совъ, сычъ. Вх. Зн. 33.
Новодранка, -ки, ж. Изорванная рубаха. (Насмѣшка: вмѣсто — новая рубаха). Що-вечора і що-ранку то й надінеш новодранку. Ном. № 11241.
Пакосник, -ка, м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Понехати, -ха́ю, -єш, гл. Оставить безъ вниманія, бросить. Мене понехав ту самісіньку одну в пустці. Гн. II. 24. А як мені буде гірко, я вас понехаю. Гол. IV. 461. Ой вже ж очі надивилися, та вже понехали. Гол. І. 256.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. Канев. у. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла. Волч. у.
Роз'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.  
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить. Шух. І. 104.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.