Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогневиця

Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНЕВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНЕВИЦЯ"
Ґе́лґати, -ґаю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Аф. 357.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть. Ном. № 4808.
Здвига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. ІІ. 26. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый. Ном. № 6649.
Обманний, -а, -е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144.
Підстарий, -а, -е. Не молодыхъ лѣтъ. Г. Барв. 86. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі. Волч. у.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГНЕВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.