Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогонь

Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Ном. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Ном. № 2644. Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Ном. № 15. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима. Мнж. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОНЬ"
Англі́йський, -а, -е. = Ангеля́нський. Желех.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.
Забондарюва́тися, -рю́юся, -єшся, гл. О бочарѣ: заработаться. Аф.
Заду́маний, -а, -е. Задумчивый. Він бачив її не такою задуманою й мовчазною тепер, яка вона була недавно. Левиц. Пов. 298. Блакитні задумані очі. Мир. Пов. II. 76.
За́морозень, -зня, м. Ледъ подъ грязью (во время весенней распутицы). От і болото, а сани як гурчять: то певно є ще й досі заморозень. Як би не було заморозня, то вода б у землю увійшла, а то як море. Камен. у.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Натюкати, -каю, -єш, гл. Натравить. Натюкав його собаками. — Де се ти був? — Звіря тюкав. — Натюкав такого звіря, що тобі й бачить не доводилось. О. 1862. I. 35.
Світлач, -ча, м. Свѣтецъ для вкладынанія лучины. Подольск. г.
Челядник, -ка, м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. ІІ. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. Ум. челядни́ченько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.