Байоро, -ра, с. = баюра 1. Ув. байорисько.
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. 2) Минорный (въ музыкѣ). Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Посагувати, -гую, -єш, гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другими.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію.
Ускубнути, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина.
