Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віщо

Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩО"
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Зади́хатися 1, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться. Задихавсь, як віл в борозні. Ном. № 1404.
Заси́лити Cм. засилювати.
Літо́рослий, -а, -е. Однолѣтній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті. Св. Л. 306.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула. Шевч.
Понакликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать, назвать (многихъ). Нащо ти так багато людей понакликав? Де ми їх посадимо? Харьк. у.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Опат. 17. Так раптом взяв і поїхав. Уман. у. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся. Левиц. Пов. 178.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова. О. 1862. II. 54.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЩО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.