Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

власноручний

Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАСНОРУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАСНОРУЧНИЙ"
Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне. Ном. № 4056.
Виплисти Cм. випливати.
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
На́ра́з нар. Вдругъ, сразу. Хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея. Левиц. І. 347.
Розітлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Стрілиця, -ці, ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було. Канев. у. 4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ. Пирят. у. 5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L. ЗЮЗО. I. 134.
Удолити, -лю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать. Недавно вийшла заміж, та ото ще дечого в хазяйстві гаразд і не вміє. Тільки напекла вона раз паляниць, та баче вже й сама, що вдолила. Драг. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАСНОРУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.