Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Зашква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зашква́рити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). 4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Покапостити, -пощу, -стиш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Понаграватися, граваємося, -ваєтеся, гл. То-же, что и награтися, но о многихъ.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ.
Роспрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. роспрягти́ся, -жуся, -жешся, гл. Распрягаться, распречься. Коні роспряглися.
Тещухна, -ни, ж. = теща.
