Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владичний

Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИЧНИЙ"
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Кіпніти, -ні́ю, -єш, гл. Таять. Желех.
Обертак, -ка, м. = обертас 2. Вх. Зн. 42.
Охаб, -ба, м. 1) = охаба 2. Желех. 2) = охаба 3. Вх. Лем. 445.
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
Тогочасній, -я, -є. Относящійся къ тому времени, того времени. Схоластичня тогочасня интелліґенція. К. ХП. 116.
Цірувати, -рую, -єш, гл. = мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.