Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владичний

Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИЧНИЙ"
Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
Доброді́йний, -а, -е. Благодѣтельный.
Крій пред. = край. Ой там моя хаточка крій води. Макс.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Повожатий, -того, м. = поводарь. Ішов кобзарь до Київа та сів спочивати: торбинками обвішаний. його повожатий. Шевч. 89.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Умерти Cм. умірати.
Хозяін, -на, м. и пр. = хазяїн и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.