Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовк

Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Дума. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. АД. I. 117. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. Ном. № 638. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. КС. 1898. VІІ. 42. 3) Раст. Ononis pircina. Шух. I. 21. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 45. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. КС. 1887. VI. 480. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВК"
Англі́йський, -а, -е. = Ангеля́нський. Желех.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці. ЕЗ. V. 92.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. ІІ. 164.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Грин. II. 320. Як докопаю, — хворостняком затрушу. Мнж. 2. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. Ном. № 3359. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Підволок, -лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Попитатися, -та́юся, -єшся, гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче. Кіевск. у.
Прогноїти, гною́, -їш, гл. 1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668. 2) Унавозить. Прогноїти поле. Вх. Лем. 457.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.