Забрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Зажужжать. У полі пчілка забреніла. 2) Загремѣть, зазвенѣть, зазвучать. Зашуміли луги, забреніли ріки. Одні двері зашуміли, другі забреніли. 3) Красоваться, заблистать, засіять. Квітки забреніли на полі. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками.
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Напру́гий, -а, -е. 1) Плотный, крѣпкій тѣломъ, упругій. 2) Напряженный.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Повідкуплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Откупиться, выкупиться (многимъ).
Темнісічкий, -а, -е. = темнісінький.
Товаришування, -ня, с. Товарищескія отношенія.
