Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці, ж. = Муни́ція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Як амуницю спорядили і насушили сухарів.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння.
Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Він мені за дитину рідну став. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Ба́тькова дити́на. ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати.
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи.
Змішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. змішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться. 44. Змішався щавій з лободою.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Усердя, -дя, с. Усердіе. Тоді на його велике усердиє маю.
