Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віяльний

Віяльний, -а, -е. Вѣяльный. віяльна лопата. Лопата, которою вѣютъ зерно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯЛЬНИЙ"
Кожушаний, -а, -е. Относящійся, свойственный кожуху. Кожушана латка за рідного батька. Ном. № 11162.
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех.
Роздебендювати, -дюю, -єш, гл. Растабаривать, болтать. Спокійнесенько роздебендювали молодички. Св. Л. 286.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Ротатий, -а, -е. 1) Имѣющій большой ротъ. 2) Крикливый. Ото ротата — на все село. Ном. № 12983.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси. Федьк.
Учинити, -ся. Cм. учиняти, -ся.
Фенчирь, -ря, м. = хвершал. Не ма'т фенчирь такой масти, щоби гоїв мої кости. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.