Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогник

Вогник, -ка, м. 1) = огник 1 и 2. Мил. 23. 2) Раст. Lychnis vesicaria. Вх. Пч. I. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГНИК"
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Гра́йворон, -на, м. = Гайворон. Вх. Пч. II. 9.
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Допрік, -ку, м. Упрекъ, укоръ. Якими допріками палкими, якими гіркими його дорікала. МВ. ІІ. 144.
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно. Вх. Зн. 18. Желех.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Набубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наговорить много, говоря невнятно. Чисто набубонів мені голову.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Радосточка, -ки, ж. Ум. отъ радість.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.