Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Поший мені, мати, лляную сорочку.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. 2) Малость, ничтожная вещь.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. До ляса мов ляхи метнулись. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати.
Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надісла́ти, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость.
Нахолонути, -ло́ну, -неш, гл. Охладиться. За ніч вода у річці нахолонула.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала.
