Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчник

Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧНИК"
Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. І. 88. Cм. вибель.
Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.  
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш. Грин. І. 222.
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.
Пурняло, -ла, с. Ночное пастбище овецъ лѣтомъ. О. 1862. V. Кух. 34.
Тамок нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.