Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчник

Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧНИК"
Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Верб'Я, -б'я, с. соб. Вербы. Куди не повернешся — золоте верб'я росте. Ном. № 3136.
Зза пред. Изъ-за. Вилітали орли зза крутої гори. Н. п. Баба сім миль зза пекла. Ном. № 242.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Низькоділ, -до́лу, м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі. Мкр. Н. 12.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Суголовок, -вка, м. 1) Межа между двумя полями въ видѣ незасѣянной полосы арш. въ 2. Драг. 44. Тут не добре їхати, — суголовки скрізь. Канев. у. 2) Часть уздечки безъ поводьевъ — то, что надѣвается на голову лошади. Верхнеднѣпр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.