Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовтузитися

Вовтузитися, -жуся, -зишся, гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Кіев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВТУЗИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВТУЗИТИСЯ"
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Кут, -та, м. 1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Гол. IV. 448. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Федьк. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Ном. № 1122. 2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер. К. ЧР. 257. 3) Свиной хлѣвъ. Вх. Лем. 430. Cм. кутець. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Підсохти Cм. підсихати.
Пристача, -чі, ж. Поставка, доставка. Ми на роботу прийдемо без лопат, а лопати — це вже ваша пристача. Зміев. у. Жати на хату, — це вже ваша пристача. Харьк. у.
Смородяний, -а, -е. Смородинный (черной смородины). Смородяний цвіт. Мил. 131.
Убавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убавитися, -влюся, -вишся, гл. Затихать, затихнуть, умолкать, умолкнуть. Ми кинули сухарі, — собаки й убавились, а то було гавкали. Новомоск. у. (Залюб.).
Хлопити, -плю, -пиш, гл.дух. Захватывать духъ. Квітки пахнуть, аж хлопить дух. Нѣжин. у.
Чечура, -ри, ж. = чечуга 1? Зобачив рибу чечуру. Чуб. III. 441.
Шкорупкий, шкоруплий, -а, -е. Не гладкій, заскорузлый. Шкорупка дорога. Н. Вол. у. Шкорупле полотно. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВТУЗИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.