Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владичиця

Владичиця, -ці, ж. Владычица. Ти не раба, о, ні! владичиця ти пишна. К. МХ. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИЧИЦЯ"
Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Нечесно нар. Нечестно.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Попустити, -ся. Cм. попускати, -ся.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила. Мет. 177.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.