Ди́вний, -а, -е. 1) Удивительный, дивный, чудный. Скажу я тобі диво дивноє, що о Петрі Дунай замерзав. 2) Странный. Дивний чоловік Хведь! Чи він планетник, Бог його знає. То представиться Алкану-пашаті, трапезонському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Ум. Дивне́нький, дивне́сенький. Приснився мені сон дивненький, що приїхав мій миленький. Приснився козакові дивнесенький сон.
Зарої́тись, -ро́юся, -ї́шся, гл. Зароиться. Рече — і хмарами з'явились пеські мухи, і скнипи навкруги роями зароїлись.
Кахнути Cм. кахкати.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями.
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Там керви по кісточки. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Перепій, -по́ю, м.
1) На свадьбѣ: обрядовое выпиваніе за здоровье молодыхъ, сопровождаемое подарками.
2) Тотъ, кто участвуетъ въ перепої. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! — Що маю, — перепиваю, щастя-долі не вгадаю. Cм. еще перепієць 2.
3) Перепой. Охриплий з перепою голос. Спить батенько з перепою.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris.
Пузан, -на, м. Брюхачъ. Ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2.
