Відсапувати Ii, -пую, -єш, сов. в. відсапнути, -ну, -неш, гл. Переводить, перевести духъ. Товстий Хоцінський насилу дихав, одсапував після дороги. Відсапнув трохи.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату.
Манахве́йка, -ки, ж. Родъ игры въ карты.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Помацати, -цаю, -єш, гл. Пощупать. Знайшов, не знайшов, а помацати можна.
Пугач, -ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку.
Розшнуровувати, -вую, -єш, сов. в. розшнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину.
Сабашувати, -шую, -єш, гл. О евреяхъ: праздновать субботу.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? Нехай і так, нехай я гріх сподіяв.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
