Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Граматик, -ка, м.
1) Грамматикъ.
2) Ученикъ третьяго изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
Діво́щина, -ни, ж. Имущество, пріобрѣтенное во время дѣвичества. Дівощина зосталась.
Клас, -су, м.
1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі.
2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас.
3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе.
Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. Його громада титарем настановила. 5) — на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон.
Проходити 1, -джу, -диш, сов. в. пройти, -йду́, -деш, гл.
1) Проходить, пройти. Пройшов же я світ увесь.
2) — кого. Проходить, пройти мимо кого, миновать. Він проходить тих двох.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Удвадцяте нар. Въ двадцатый разъ.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой.
