Бідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ біда.
2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку.
Вурдяний, -а, -е. — пироги́. Пироги съ вурдою.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Прилетіла качка, крилечками ляска. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Ляснув себе по щоці. Ляснув погонич пугою. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок).
Роскомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Сообразить. Ти їй тілько стань на догад закидати, а вона вже й роскомпонувала, що куди йде і до чого.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі!
Хлопчак, -ка, м. = хлопець.
Черес, -са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Мав грошей два череси. Ум. чересок. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати.
