Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віщун

Віщун, -на, м. Вѣщунъ, предсказатель. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Котл. Н. П. 365. Під бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна-ярчука. Ном. № 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЩУН"
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Відліт, -льоту, м. Отлетъ, улетаніе.
Галатин, -на, м. = галайко. Желех.
Кравчик, -ка, м. Ум. отъ краве́ць.
Лисо́к, -ска, м. Ум. отъ лис. Желех.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко! Щог. Сл. 124.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЩУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.