Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішання

Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІШАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІШАННЯ"
Багатіння, -ня, с. Обогащеніе.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Дотрима́ти Cм. дотримувати.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Короїда, -ди, м. Насѣк. Короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Г. Барв. 102. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. Ком. І. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Греб. 395. Стрепет приснув над кущами. Щог. В. 53. Присне сніг із під копит. Щог. Сл. 7. Приснули на синім морі скалки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати. ЕЗ. V. 191.
Розний, -а, -е. и пр = різний и пр.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІШАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.