Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водиця

Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДИЦЯ"
Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.). Лохв. у.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ. Дещо, 77.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Накоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась. Левиц. І. 49.
Попідникати, -ка́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Коб мені діти попідникали, то б я не журився. Н. Вол. у.
Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.