Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовкуватий

Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВКУВАТИЙ"
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Панотецький, -а, -е. Отцовскій. Злякавсь і батько тоді, забувсь і про свою повагу панотецьку. Г. Барв. 465.
Подоходжувати, -джуємо, -єте, гл. = подоходити.
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати. Сквир. у.
Семено, -на, м. Сѣмя. Черн. у.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається. Грин. III. 649.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.