Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

во

Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВО"
Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль. Черниг. у.
Наддністря́нський, -а, -е. Приднѣстровскій. Желех.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. ЗЮЗО. І. 112. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі. Чуб. V. 609.
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Н. п. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. Мет. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. Шух. I. 250, 277, 281. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки. Шух. I. 121.
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Хлюпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.