Відкид, -ду, м. Скатъ, покатость, склонъ Сіла.... на одкиді скелі.
Едек, -ку, м. Длинная бичова, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом.
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати.
Конопляр, -ра, м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник.
Незаборонно нар. Невозбранно.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Прикидати, -даю, -єш, гл. Набросать сверху надъ чѣмъ. Закопає було добре в ямі та хащем прикидає.
Рибарити, -рю, -риш, гл. = рибалчити.
Убого нар. Бѣдно.
Учень, учня, м. Ученикъ. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. Осман, високий учень мій в рицарстві.
