Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водник

Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДНИК"
Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого. Чуб. ІІІ. 229. 2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Мет. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Чуб. V. 50. Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою. Грин. І. 71.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Огидний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.