Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вія

Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Кв. І. 58. Ум. війка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯ"
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Ном. № 1617. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає. Чуб. V. 54.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Запохму́рений, -а, -е. Нахмуренный, мрачный. Вх. Зн. 20.
Кошва, -ви, ж. соб. Кошки. Брацл. у.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе. Шевч. (О. 1862. VI. 13).
Прожати, -жну, -жне́ш, гл. Прожать.
Угребти, -ся. Cм. угрібати, -ся.
Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.