Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вія

Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Кв. І. 58. Ум. війка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯ"
Борщовий, -а, -е. = борщевий.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Набрі́дь, -родя, м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь. Рудч. Ск. II. 1.
Перемотлошити, -шу, -шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Пошивач, -ча, м. = пошивальник. Желех.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Рацю́га, -ги, м. Большой ракъ. Волч. у.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. К. ПС. 25.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.