Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віянка

Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯНКА"
Аги́йагі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Буєн, -йна, -не Краткая форма отъ буйний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. ІІІ. 243.
Героїти, -рою, -їш, гл. Вдохновлять геройскими чувствами. Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Котл. Ен. V. 52.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила. Гол. ІІ. 197.
Обговорювати, -рюю, -єш, сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. Харьк. г. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами. Мнж. 182.  
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Розляпати Cм. розляпувати.
Термелина, -ни, ж. Раст. = терментиля. Анн. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.