Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віянка

Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯНКА"
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт. МВ. ІІ. 36.
Котючка, -ки, ж. Игра въ катаніе яицъ на первый и второй день Пасхи, описан. у Чуб. IV. 43. КС. 1891. V. 207.  
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Лубен. у. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла. Лубен. у.
Розгвинтити Cм. розгвинчувати.
Роспатлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роспатлатися, -лаюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Утирач, -ча, м. Полотенце для лица. Рушник-утирач. Вас. 167.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.