Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

водити

Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Н. п. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Екатеринослав. г. Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. 849. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. Грин. ІІІ. 233. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме! Рудч. Ск. II. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОДИТИ"
Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Косарь, -ря́, м. 1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу касирі, непевний. Шевч. 2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7. 3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14. 5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. косарик, косаричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Пишноцвіт, -ту, м. Роскошный цвѣтокъ. Пишноцвіти зісхли й помарніли. Млак. 13.
Попутати, -таю, -єш, гл. Спутать (лошадей). Попутали коників у долині. АД. І. 269.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.