Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався?
Діва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ді́тися, -нуся, -нешся, гл. Дѣваться, дѣться. Де той хміль дівався! Дитя моє, де дінусь з тобою? А маненький брат зостався, та не знаю, де дівався. Великий світ, та нема де дітися. Не де діне́ться! Не пропадетъ! цѣло будетъ.
Льодови́й, -а́, -е́ Ледяной. Таке холодне, як льодове.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Покуп, -пу, м.
1) Купля.
2) Покупка.
3) Спросъ. Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи.
Поскарлючувати, -чую, -єш, гл. Искривить, согнуть (многихъ).
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити.
Тесля, -лі, м. 1) Плотникъ. 2) ж. = теслиця. Ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце.
