Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владати

Владати, -даю, -єш, гл. Обладать, владѣть. Князі Вішневецькі владали на Україні великими маєтностями. Стор. Владав трохи не половиною земель українських. О. 1861. X. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДАТИ"
Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Шух. І. 88. Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки. Маркев. 75.
Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили. Рудч. Ск. II. 88. 2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Завго́рити Cм. завгорювати.
Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів. Павлогр. у.
Спритність, -ности, ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.