Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Кесарів, -а, -е. Кесаревъ, кесарскій. Непевне видумали свято патриції-аристократи і мудрий кесарів сенат.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали.
Невдачий, -а, -е. = невдалий. Ледача невістка, ледача, та й до роботи невдача.
Одягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. одягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Один чоловік одягавсь у кармазин.
Плісня, -ні, ж. 1) Плѣсень. 2) = плішня.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»?
