Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вогорити

Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. Грин. ІІІ. 361. А ні до кого вогорити. Грин. ІІІ. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОГОРИТИ"
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Вапняк, -ка, м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання. Федьк.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. О. 1862. V. 101. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая. Чуб. V. 951.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
П'ятнадцятка, -ки, ж. Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину. Вас. 187.
Розголошати, -ша́ю, -єш, сов. в. розголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Разглашать, разгласить. Ном. № 13345.
Рукавиця, -ці, ж. 1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса. Ном. № 485. 2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. рукавичка. Чуб. III. 451. Лакей у білих рукавичках. Левиц. Пов. 433.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОГОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.