Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Брусований, -а, -е. 1) О деревѣ: обтесанный на четыре грани.
2) Сдѣланный изъ четырехгранныхъ бревенъ. Брусована хата.
Вощечок, -чку, м. Ум. отъ віск.
Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Затрою́дити, -джу, -диш, гл. Отравить. Затроюжене нещастям серце.
Низити, -нижу, -зиш, гл. Понижать. рушниця ни́зить. Ружье беретъ ниже цѣли.
Роспаювати, -юю, -єш, гл. Раздѣлить на части, распредѣлить. Врат так роспаює хлопців красно, що другий і з письма так не удав би.
Химородні, -день, ж. Хитрыя затѣи, хитрости.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти.
