Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчий

Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. Ном. № 2615. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. І. 166. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. І. 21. б) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124. — тіло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. І. 119. — трава. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109. в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126. г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧИЙ"
Волик, -ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий. МВ. (О. 1862. III. 43).
Прочути Cм. прочувати.
Тень-тень! меж. 1) Выражаетъ звонъ, металлическій звукъ. А підківки тень-тень! Гол. IV. 446. 2) сюди тень, туди тень. Сюда пошелъ, туда пошелъ — о слоняющемся или занятомъ дѣлами, требующими хожденія. Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Грин. І. 243. Cм. тинятися.
Шаховка, -ки, ж. Ум. отъ шахва.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.