Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчий

Вовчий, -а, -е. Волчій. Вовк, то вовче й думає. Ном. № 2913. п'є на вовчу шкуру. Пьетъ въ счетъ будущихъ благъ. Ном. № 2615. дати кому вовчого білета. Прогнать кого. Йому видно дато вовчого білета, — прошпетився, кажуть. Кролев. у. — біб. Водяной ипрей, Sparganium. — горох. Раст. Astragalus grycyphyllos. вовчі жили. Раст. Сухоядникъ, Comarum palustre. — зуб. Раст. Leontodon taraxacum. — корінь. Раст. Acconitum lycostonum. — копит, вовча лапа. Раст. Trollius europaeus L. ЗЮЗО. І. 166. вовчі лапки. Раст. Geranium pratense L. ЗЮЗО. I. 124. вовче лико, личко. Раст. a) Daphne mezereum. ЗЮЗО. I. 121. Шух. І. 21. б) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. 123. вовче молоко. Раст. Tythymalus. вовчі серги. Раст. Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. I. 123 (Cм. вовче лико). вовча стопа. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124. — тіло. Раст. Comarum palustre. ЗЮЗО. І. 119. — трава. Раст. Ononis spinosa L. ЗЮЗО. I. 129. вовчі ягоди. Раст. а) Толокнянка, Aretostaphylos Uva ursi. б) Actala spicata L. ЗЮЗО. I. 109. в) Ligustrum vulgare L. ЗЮЗО. I. 126. г) Solanum Dulcamara L. ЗЮЗО. I. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧИЙ"
Галакати, -каю, -єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы. К. Гр. 81.
Охватити Cм. охвачувати.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Ном. Писнула дитина. Левиц. Пов. 60.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Ціпивно, -на, с. = ціпи́льно. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.