Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віячка

Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна. Шух. I. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЯЧКА"
Ви мѣст. Вы. Як ви нам, так і ми вам. Ном. № 7220.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Зазначи́ти, -ся. Cм. зазначувати, -ся.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Капелія, -лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла. Грин. III. 612.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Театральний, -а, -е. Театральный. Левиц. І. 286.
Ханство, -ва, с. Ханство. Шейк.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача). Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.