Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Єхидкува́тий, -а, -е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus.
Ло́жка, -ки, ж. Ложка. Коли мед, то й ложкою. Його і в ложці не піймаєш. (Очень увертливъ). Приміг би, — в ложці води утопив. (Такъ сильно ненавидить). Ум. ложечка. Я твоїй матінці не вгожу: помию лавочки — не біло, помию ложечки — не чисто.
Мня́тка, -ки, ж. Ум. отъ м'я́та.
Намасти́ти, -ся. Cм. намащувати, -ся.
Порятунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Батю Зинову Чигиринський помочі — порятунку дай. Ум. порятуночок.
Путькало, -ла, с.
1) = пугутькало.
2) = пугач.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Устьобнути, -ну, -неш, гл. Стегнуть. Встьобнув лозиною.
