Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовчук

Вовчук, -ка, м. Молодой волкъ. Рудч. Ск. І. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧУК"
Бодрок, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Вудити, -джу, -диш, гл. = надити рибу.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный. Желех.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Урядування, -ня, с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное).
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий. Подольск. у.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.