Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владикувати

Владикувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архіерействовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКУВАТИ"
Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. Чуб. ІІІ. 37.
Гости́ночка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Друкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Печатать.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Нала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Выбранить. Хто налає старого. Ном. № 8713.
Падиволос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.
Підмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підмити, -мию, -єш, гл. 1) Подмывать, подмыть. 2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся. Маркев. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.