Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владикувати

Владикувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архіерействовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКУВАТИ"
Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Н. Вол. у. Вона безчасу дитину привела. Н. Вол. у.
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка. Рк. Левиц.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Колотнеча, -чі, ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. І. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Покасувати, -су́ю, -єш, гл. Упразднить (во множествѣ).
Примішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. примішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, быть причастнымъ. Цей не причетний до нас, не примішується до нас, ходить особе. Верхнеднѣпр. у.
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток. СХО. VIII. 314.
Товкиць! меж. Толкъ! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.