Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

владикувати

Владикувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архіерействовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЛАДИКУВАТИ"
Айві́вка, -ки, ж. Наливка изъ айвы. Котл.
Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію). 2) Членъ комитета, бюро, правленія. Желех.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. МВ. ІІІ. 93.
Марянка, -ки, ж.пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає. Чуб. V. 382.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЛАДИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.