Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовча

Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧА"
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Здоро́вля, -ля, с. = здоров'я. А як молодий, хороший на вроду, — щоби йому Бог здоровля дав. Чуб. V. 12.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Гол. Cм. кінва.
Кучити, -чу, -чиш, гл.кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.