Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовча

Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧА"
Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ. Лебед. у.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
Кушнирь, -ря́ и кушнір, -ра́, м. Овчинникъ, скорнякъ, мѣховщикъ. Вас. 153. Побачимось у кушніра на жертці. Ном. № 1968. Ідуть у двір, познімавши шапки, ніженські кушнирі. К. ЧР. 214. Він був кравець і кушнір. Левиц. І. 101. Кушнір чинить линтварі і смушки на кожухи. О. 1862. І. 52.
Рабата, -ти, ж. Висячая петля на груди верхней мужской одежды чамари. Гол. Од. 16.
Сісти Cм. сідати.
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая. Харьк. г. Лохв. у.
Хиб меж. отъ глагола хибнути. Підперся рукою та й задрімав, а рука хиб! я й прокинувся. Н. Вол. у.
Шадровий, -а, -е. Съ трещинами. Угор.
Шовковиця, -ці, ж. 1) Тутовое дерево. Morus nigra, Morus alba. ЗЮЗО. І. 128. Росли рядом тополі й шовковиці. Левиц. Пов. 21. 2) Родъ водорослей. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.