Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовча

Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВЧА"
Гі Ii, гій, меж. = иги. Гі на тя! Ном. № 3488. Гій, гій на тебе! Чуб. I. 90.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Карковий, -а, -е. Затылочный.
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. Гол. І. 253. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2. Угор.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый. Шейк.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Труськом нар. Рысцой. Кінь біжить труськом. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.