Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вовняний

Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВНЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОВНЯНИЙ"
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Маржи́на, -ни, ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. Ум. маржи́нка.
Насмітити Cм. насмічувати.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава. К. (ЗОЮР. II. 205).
Помиток, -тку, м. = майка. Вх. Лем. 453.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля. Лубен. у.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами. Грин. II. 237.  
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю. Мнж. 175.  
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОВНЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.