Верзікати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Дрік, дроку, м.
1) Раст. дрокъ, Genista tinctoria. А в городі чистоколі два кущики дроку. Оці квітоньки так, каже, звуться, а оця травиця так.... оце березка, оце чебрець, оце дрік.
2) Оводъ.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Ум. кузенька. Поміж тими кузеньками ковалі кували.
Полох 1, -ха, м.
1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Оце причепилась причепа. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Саламаха, -хи, ж.
1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли.
2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха.
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Ум. стадни́чка.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
