Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний.
Забуття́, -тя́, с. 1) Забвеніе. Продаємо чортяці тіло й душу за нещасливу забуття хвилину. 2) Забытье. Усе кругом спало, мов зачароване, в тихім забутті теплої ночі.
Крюк, -ка, м.
1) Крюкъ. Зачеплені крюком за ребро моталися на шибеницях.
2) Перпендикулярная часть журавля (у колодца), на которой висить ведро.
3) Воронъ. Щоб летіли крюки з поля ляшків-панків їсти. Ум. крючо́к.
Легінь, -ня, м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Ум. легіник. Ой до мене, легіники!
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Сайдак, -ка, м.
1) = сагайдак. Ой поїхав Венчеслав на коню гуляти, а повісив через плечі та сайдак багатий. Дзвенить над ним сайдак і лук мідяний.
2) Годъ рыболовнаго сака.
Туркатий, -а, -е. — віл. = турко.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
Цірувати, -рую, -єш, гл. = мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую.
