А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина.
Закалата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Застучать въ калата́ло (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.
Зіпхну́ти Cм. спихати.
Кланяння, -ня, с. Поклоны. Ум. кланяненько. Останнє кланяненько, навіки мешканенько.
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
