Гріму́чий, -а, -е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Лема́чка, -ки Малорусска изъ Венгріи, жительница долинъ за Бескидами.
Набли́зити, -ся. Cм. Наближа́ти, наближа́тися.
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються.
Неднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Реготня, -ні, ж. = регітня. Скрізь гармидер та реготня.
Тирчак, -ка, м.
1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу.
2) = тирч.
3) пт. Crex Pratensis, дергачъ.
Шершебка, -ки, ж. = шерстебка.
