Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змітки

Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТКИ"
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. Борз. у. 2) Медлительный человѣкъ. Залюбовск.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Милода́н, -на, м. Возлюбленный. Сіла б, полетіла на чужую сторонку шукать свого милодана. Чуб. V. 811.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный. Желех.
Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.