В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Инний, -а, -е. = инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Остерегати, -га́ю, -єш, сов. в. остерегти, -жу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Хто остеріг вас?
Позвіювати, -віюю, -єш, гл. Свѣять, сдуть (во множествѣ). Із шпилів сніг позвіювало так, що гола земля.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Провал, -лу, м. = провалля.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Склярський, -а, -е. Стекольщичій.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть.
