Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Дже́нджик, -ка, м. Франтикъ, щеголь. Чортів дженджик.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница.
Зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде.
Каменяр, -ра, м. Каменоломъ.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав.
Поперечка, -ки, ж.
1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ.
2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ.
3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Потісно нар. Тѣсновато.
