Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зможність

Зможність, -ности, ж. = можність. Ном. № 12025.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЖНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОЖНІСТЬ"
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели? Вх. Зн. 6.
Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ. Левиц. І. 506. О. 1861. І. Слов.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти. КС. 1893. XII. 448.
Невідомий, -а, -е. Неизвѣстный.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Тьохкання, -ня, с. 1) Біеніе, ёканіе (сердца). Шейк. 2) Щелканіе (соловья). Шейк.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його. Рудч. Ск. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОЖНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.